Миха́йло-Коцюби́нське (Козел)
Існує три легенди походження назви селища «Козел». У О.Русова є згадка про річку Козел, яка протікала в густих лісах на захід від Чернігова.
Серед старожилів збереглася легенда, що ніби то першим поселенцем села була людина з «козлиною борідкою», яка припливла по течії давньої річки Вереп.
Походження назви селища деякі дослідники пов'язують з прізвищем Козел, оскільки в документах зустрічається прізвище польського шляхтича Козел.
У книзі (Філарета Гумілевського) знаходимо пояснення виникнення поселення:
"По самому названию поселение древнее, не гетманское, которому известен кацап, а не козел; и как древнее имение епископской кафедры, поселение дотатарское. Потому оно конечно было в числе сел опустошеных в 1148г…. Пустым оно было в это время от того, что при Брюховецком опустошеный были многия села около Чернигова, как и самый Чернигов".
Вперше згадується в Чернігівській переписній книзі 1666 року. Поблизу селища виявлені поселення періоду Київської Русі (Х-ХІІІ ст.).
Належало чернігівському Борисоглібському монастиреві. У ХУІІІ ст. входило до Любецької сотні Чернігівського полку. ЧИТАТИ ДАЛІ (Вікіпедія)...
Кількість населення - 2925 осіб, дворів - 1234. Відстань від райцентру - 20 км.
Михайло-Коцюбинське (до 1935 р. - Козел) - селище міського типу, центр селищної ради. Вперше згадується в писемних джерелах під 1667 роком.
В О. Русова є згадка про р. Козел, яка протікала в густих лісах на захід від Чернігова.
Можливо, саме від неї і походить стара назва селища - Козел. У книзі Філарета (Гумілевського) "Историко-статистическое описание Черниговской епархии" 1874 року знаходимо пояснення виникнення поселення:
Належало чернігівському Борисоглібському монастиреві. У ХУШ ст. входило до Любецької сотні Чернігівського полку. З 1782 року центр Козлянської волості Чернігівського повіту. В 1923 році створено Козлянський район. У 1935 році село було перейменовано на честь класика української літератури М.М. Коцюбинського і з того часу район називається також - Михайло-Коцюбинський. У грудні 1962 року Михайло-Коцюбинський район ліквідований, а з 1963 року селище в складі Чернігівського району.
Поблизу селища виявлені городища, 2 поселень та курганний могильник періоду Київської Русі (Х-ХШ ст.).
1739 р. - в с. Козел існувало дві церкви: Петропавлівська та Дмитрівська (пізніше замінена на Покровську).
1847 р. - діє "приходское училище палаты государственных имуществ". З 12 грудня
1868 р. отримало статус земської школи.
1929 р. - створено сільгосппідприємство ім. Войкова, колгосп, ім. Шевченка, колгосп "16-річчя Жовтня".
Жертвами Голодомору стали 354 особи.
1943 р. , 20 вересня - село звільнене від окупантів.
1972 р. - опоряджено кімнату-музей письменника Михайла Коцюбинського.
Нині діють гімназія, ДНЗ, лікарня, Будинок культури, бібліотека, музей. Працює ПОП ім. Войкова.
Відомі люди села:
Василь Еллан Блакитний - поет і журналіст, громадський діяч, революціонер;
Народився 12 січня 1894 року в селищі Козел в родині священика. Навчався у Чернігівській духовній семінарії. По закінченні четвертого класу (1914) вступив на економічне відділення Київського комерційного інституту, де вже навчався його давній, ще з бурси, приятель — Павло Тичина.
В 1917 році недавній студент з головою пірнув у революційну роботу: революційні гуртки, товариства «Просвіти», участь в організації повітового селянського з'їзду на початку літа 1917 року… Все це закономірно привело В.Елланського до партії українських есерів.
Василь Еллан почав писати вірші з 1912 року. ДЕТАЛЬНІШЕ...
Г.Ф. Лисенко - перший секретар М.-Коцюбинського райкому КПУ, голова Чернігівського райвиконкому;
С.П. Маркелов - засновник історико-краєзнавчого музею селища;
С.С. Одноверченко - Герой Радянського Союзу. Народився в селищі Козел (Михайло-Коцюбинське) Чернігівського району, Чернігівської області 13 вересня 1914 року в селянській родині. Спочатку навчався в рідному селі, потім в місті Чернігові в школі ФЗУ. Працював електромеханіком.
Службу в Радянській армії розпочав в 1935 році, вступивши до Ворошиловградської військової авіаційної школи пілотів, яку і закінчив в 1939 році.На фронтах Великої Вітчизняної перебував з 20 жовтня 1942 року. Воював спочатку на Волховському (з жовтня 1942 – по лютий 1944), потім на Ленінградському (в лютому-квітні, з червня 1944), та 3-му Прибалтійському (в квітні – червні 1944) фронтах. ДЕТАЛЬНІШЕ...
К. Ф. Шкаруба - Герой Радянського Союзу. Народився 6 квітня 1915 року в селі Козел ( нині селище міського типу Михайло-Коцюбинське) Чернігівського району Чернігівської області в селянській родині. Українець. Член ВКП / КПРС з 1941 року. Навчався в Житомирському педагогічному інституті. ДЕТАЛЬНІШЕ...
Я.Ф. Руденок - Герой Радянського Союзу. Народився Яків Федорович 12 травня 1915 року в селі Козел Чернігівського району і області (нині М. – Коцюбинське) в селянській родині. Після закінчення 7 класів пішов працювати трактористом в колгосп, потім в МТС.
В ряди Червоної армії призваний в 1937 році. В цьому ж році закінчує полкову школу. Учасник радянсько-фінляндської війни 1939 - 1940 років. ДЕТАЛЬНІШЕ...
О.П. Полковниченко - як керівник району (1985-2001 рр.) постійно надавав уваги розвитку селища;
М.Г. Пінчук - член Ради товариства "Чернігівське земляцтво", генерал-майор юстиції, суддя військової колегії Верховного Суду України. .
Дуз-Хотимирський Федір Іванович (13.09.1881- 5.11.1965) - український радянський шахіст, майстер міжнародного класу. В юності 4 рази ставав чемпіоном Києва (1900, 1902, 1903, 1906). Брав участь в чотирьох Всеросійських турнірах, декількох міжнародних турнірах (в Петербурзькому міжнародному турнірі 1909 відмічений спеціальним призом— виграв партії у обох переможців- А.Рубинштейна та Ем. Ласкера), в п’яти чемпіонатах СРСР, бронзовий призер у 1923 і 1927 рр. Заслужений майстер спорту СРСР(1942). Нагородженийорденом «Знак Пошани»(1957). У 1976-1981 рр. були проведені чотири шахові меморіали на честь Ф. Дуз-Хотимирського.
Літопис М.-Коцюбинської територіальної громади за 2014 рік
// Сіверські скрижалі. Краєзнавчий портрет Чернігівщини / за загал. ред. В. Ткаченка . – К. : «Дім, сад, город», 2011. – C. 600. – ISBN 978-966-2471-29-8.
Коментарi