Герб Шестовиці ШЕСТОВИЦЯ

Кількість населення - 593, дворів - 430. Відстань від райцентру - 18 км.

Центр сільської ради. Розташована на правому березі Десни. alt

Вперше в історичних документах згадується у 1523 році. За даними археологічних досліджень, Шестовицю було засновано у VIII-IX ст. Існує кілька версій походження назви села: походить від слова "шестак", якимназивали шостого сина з боярського роду; взимку шлях позначали "шестами" - жердинами-віхами, щоб подорожні не збилися з нього; у перекладі з давньолитовської мови Шестовиця означає підвищення над болотистою місцевістю; від боярського роду Шестовицькі.На території села розташовано всесвітньо відомий комплекс пам'ятників в урочищі "Коровель". Коровель у перекладі з стародавньої скандинавської мови означає долина (заплава, що поросла чагарниками, підлісок). "Коровель" є першою високою точкою на правому березі Десни після Болдиної гори в Чернігові і тому там знаходилася фортеця, в якій несли службу найманці-варяги.

У селі Шестовиця та її околицях знайдено четверо поселень епохи бронзи (II тис. до нашої ери), троє поселень скіфського періоду (V—III ст. до н.е.), ранньослов'янські поселення перших століть нашої ери, сіверянське VIII-IX ст.ст., а також двоє городищ, шість поселень і великий могильник давньоруського часу ІХ-ХШ ст. Першими (II—І ст. до н. е. -І ст. н. е.) у басейні Десни з'явилися ранні слов'янські племена зарубинецької культури.

Кінець IX - початок XI ст. - функціонування Шестовицького комплексу в урочищі "Коровель".

XIII-XV ст. - в урочищі "Діброва" функціонує післямонгольське поселення.

1523 р. - перша письмова згадка в "Книге большому чертежу" про Шестовицю з військовими укріпленнями часів Київської Русі в урочищі "Городок".

1732 р. - при сільській Миколаївській церкві діє школа.

У книзі Філарета (Гумілевського) "Историко-статистическое описание Черниговской епархии" 1874 року зазначається :

Историко-статистическое описание Черниговской епархии С.86Историко-статистическое описание Черниговской епархии С.87

1921 р. - діє комітет незаможних селян.

Жертвами Голодомору стало 106 осіб.

1941 р., 8 вересня - село окуповане німецько-фашистськими загарбниками. У німецьке рабство вигнано 85 людей, спалено 71 будинок, знищено 56 чоловік. 14 травня 1943 року в урочищі "П'ять кутів" німецькі карателі у будинку Маленьких заживо спалили 15 жителів села.

1943 р., 19 вересня - село звільнено від німецької окупації. У цей день село було піддано масовому авіабомбардуванню німецькою авіацією. На фронтах Великої Вітчизняної війни воювало 533 воїнів-односельців.

1965 р. - встановлено надгробок на братській могилі червоноармійців, які загинули в

1919 році; пам'ятні знаки на 3-х братських могилах радянських воїнів, загиблих у 1943 році під час визволення села. У 1970 році встановлено меморіал Слави в пам'ять про воїнів-односельців, полеглих (169 чол.) під час Великої Вітчизняної війни.

1989 р. - біля села збудовано аеропорт "Чернігів-2".

Нині діють ЗОШ І—III ст., ФАП, Будинок культури, бібліотека.

// Сіверські скрижалі. Краєзнавчий портрет Чернігівщини / за загал. ред. В. Ткаченка . – К. : «Дім, сад, город», 2011. – С.623-624. – ISBN 978-966-2471-29-8.

Шестовица

На правом берегу Десны, в 16 вер. от Чернигова и в 10 от Киянки.

По грамоте1625 г. «Селищем–Шестовицею» оканчивались земли города Чернигова.

Доселе заметен здесь, на возвышенной площадке вал, с южной стороны упирающийся подошвою в речку Десенку и с самыми страшными обрывами, по которым трудно не только съехать, но и сойти пешему. Место это называетсягородищемигородком.Вход в крепость был с трех сторон: в начале нынешнего столетия

заметны были каменные столбы ворот. Как по виду укрепления, так по грамоте 1625 г. несомненно, что эта крепость построена была черниговскими князьями.

Чудно живописен вид, когда смотрите с этого высокого вала на окрестность в весеннее время, в разлив Десны. От подошвы крепости до горы Яновской, на 8 верст в ширину и на необозримое пространство в длину, весь луг заливается водами. По народному предана, в древнее время течение Десны занимало более обширное пространство, так что в разливе казалось морем.

В версте от поселения па севере, против самой крепости, есть курганы, называемые могилами; по народному преданию, здесь была битва с татарами.

В нынешнем Николаевском храме остатки прежних храмов: крест серебрян, с надписью: «сделан

коштом ИеpeяАлексея Нарановича» (бывшего священником Шестовицы около 1700 г.); крест кипарисный в сер. оправе с надписью: (иеромонах Леонид». Ахтарская икона Богоматери, с надписью: «1759 г. сделана коштом пресвитера Шестовицкого Григория Морачевского». Анфологион львов, печ. 1647 г. с надписью: «року 1660 надана – въ селе Шестовице до храму свят. Николая, а надал – отаман куренный с товариством своим – за просбою отца Стефана на тот час будучого священника в Шестовице». Другая надпись: «1749 г. препаровал священник Хмельницкий Андрей Садовский». Евангелие к. печ. 1697 г. с надписью: «надала ея милость папа Агафья Барановна Лизогубовая, полковниковая черниговская на храм Шестовицкий р. 1709». Другая надпись: «1749 г. (препаровал) священник ХмельницкийАндрей Садовский».

Число прихожан: в 1770 г. 376 м. (коз. 258) 360 ж.; в 1790 г. 367 м. 354 ж.; в 1810 г. 398 м.396 ж.; в 1830 г. 442 м. 440 ж.; в 1850 г. 457 м. 468 ж.; в 1860 г. 469 м. 510 ж.

В 1776 г. в Шестовице свящ. Григорий, по распоряжению архипастыря, рисоединил из уши женуидочь Емельяна Хрущенка. Хрущепко в просьбе показывал, что родившись в Корховке он малолетним перешел с отцем в с. Теремцы и там женился на yниатке; а «как жена Марфа и дитина Иулиана хотя и крещены, но по тамошнему обыкновенно не миропомазаны», то просил присоединить их к св. церкви миропомазанием.

Земли в Шестовице 4763 десятины и жители зани­маясь хлебопашеством не бедны.

Сайт : Откуда родом



Відомі люди села:

В.М. Милорадович - походив з дворянської родини, служив у Маріупольському гусарському полку. Жив у селі з 1830 по 1864 роки, організовував навчання сільських дітей;

Морачевський П.А. Морачевський - поет, перекладач, драматург. Першим переклав на українську мову святе Євангеліє;Євангелія Морачевського

Народився Пилип Морачевський 14 листопада за старим стилем (26 листопада за новим стилем) 1806 року у селі Шестовиці Чернігівського повіту, в день пам’яті Св. Апостола Пилипа. Його батько Семен був небагатий дворянин. Хата Морачевських була хіба що трохи більша за пересічну селянську, та ще вони мали розкішний сад. Виростав і духовно міцнів Пилип Морачевський у селі, серед простого люду, в гурті однолітків-селян, із рідною українською мовою. Змалку захопився складанням віршів, а поетом, власне, став уже під час навчання в Харківському університеті.

Студента-математика Пилипа Морачевського приохотив до віршування його родич Іван Кульжинський – літературознавець і етнограф, родом із Сумщини, який написав твір «Малороссийская деревня», що мала значний вплив на ранню творчість Миколи Гоголя. Це він, Іван Кульжинський, передав кілька поезій Морачевського професорові Іванові Срезневському, який і надрукував їх у журналі «Украинский альманах». Детальніше...

Відомі земляки. Чернігівський район. Морачевский Пилип Семенович

I.A. Данилевський - професор, лікар-окуліст;

А. Кондрашевський - заслужений артист України.

Анатолій Кондрашевський Народився Кондрашевський Анатолій Миколайович 1 червня 1941 року в с.Шестовиця Чернігівської області. Отримав вищу освіту в Рівненському педінституті на музично-педагогічному факультеті. Працював концертмейстером ансамблю танцю «Юність», солістом вокально-хореографічного ансамблю «Галичина» (обидва – у м.Львів), концертмейстером ансамблю танцю «Полісянка», солістом ан­­самблю народної музики «Наспів» (Рівне), солістом-концертмейстером ансамблю пісні і танцю «Дарничанка» (Київ).

Від 1982 року працював на творчій роботі у м. Українка, де разом із дружиною створив ансамбль народної музики «Диво­світ». В 1997 році отримав звання Заслуженого артиста України. ДЕТАЛЬНІШЕ...

І.М. Лавріненко - доктор історичних наук, професор. – народився в с. Шестовиця, доктор історичних наук. По закінченні фель-
дшерського відділення Чернігівського медучилища працював фельдшером у с. Будище. Після служби в армії здобув вищу освіту в Ніжинському педагогічному інституті імені М.В. Гоголя. Далі перебував на комсомольській роботі та в апараті ЦК ЛКСМУ. Здобувши у 1980 р. науковий ступінь кандидата
історичних наук, працював у Московській гуманітарно-соціальній академії. З 1994 р. – доктор історичних наук, професор, декан першого в Росії факультету соціальної роботи. Почесний працівник вищої професійної освіти Російської Федерації, дійсний член Академії соціальної освіти та Міжнародної педагогічної академії, автор багатьох наукових праць.

// Літопис доль таднів минулих / [редкол.: М. М. Ганжа та ін. ; упоряд.: Г. Г. Адруг-Дараган, С. М. Горобець, А. Л. Курданов]. - Чернігів : Лозовий В. М., 2013. - С. 161.

М.Ф. Селівон - голова Конституційного Суду України (2002-2005), з 2006 року Надзвичайний та Повноважний Посол України в Киргизстані, кандидат юридичних наук.



З літопису Шестовицької територіальної громади: 2003 - 2008 рр.

Для Чернігівського району 2003 р. був ювілейним - відзначали 80-річчя утворення району. Як і заведено, до ювілейної дати готувалися та планувалися відповідні заходи. Однак мало хто сподівався на те, що проведена робота по підготовці матеріалів з історії району може мати продовження вже після ювілею.

Напередодні свята територіальним громадам були урочисто вручені чудово оформлені великого розміру книги - Літописи. Згодом районна газета "Наш край" почала друкувати в рубриці "80 золотих сторінок" матеріали з історії населених пунктів сільських рад району. Матеріали для цих сторінок ще з 2002 р. разом з сільськими активами почала збирати група краєзнавців Тетяна Безлюдна, Сергій Горобець, Алла Орішко та Андрій Курданов. ЧИТАТИ ДАЛІ...



Шестовиця - табір слов'ян і вікінгів на Десні

(Стежками рідного краю)

З ІСТОРІЇ ВИВЧЕННЯ ШЕСТОВИЦЬКОГО АРХЕОЛОГІЧНОГО КОМПЛЕКСУ

,

Незважаючи на те, що унікальність Шестовицьких археоло­гічних пам'ятників для розуміння перебігу історичних процесів на теренах Центрально-Східної Європи доби становлення держав­ності й станового суспільства давно і беззаперечно визнається як зарубіжною, так і вітчизняною наукою, інформація про них і досі вкрай фрагментарна і уривчаста. Трагічна доля більшості перших дослідників Шестовиці, зазнавших шаленого тиску різних "ін­станцій" за потурання "буржуазній норманській теорії"", а то й ре­пресій, втрата частини колекцій під час бомбардування Чернігова в серпні 1941 р., депаспортизація інших після реевакуації, видан­ня матеріалів досліджень некрополя вже після смерті Д. Бліфельда його соратниками, відсутність повної публікації наслідків робіт на городищі й посадах призвели до числених непорозумінь, помилок і плутанини, що змушує нас ще раз звернутися до історії вивчення Шестовицького археологічного комплексу. ЧИТАТИ ДАЛІ,,,


Література :

1. ГОТУН І. СПОРУДИ ДАВНЬОРУСЬКИХ ПАМ’ЯТОК ШЕСТОВИЦІ ТА ЇХ МІСЦЕ СЕРЕД СИНХРОННИХ СТАРОЖИТНОСТЕЙ РЕГІОНУ / Ігор Готун // Матеріали і дослідженняз археології Прикарпаття і Волині = Materials and Studies on Archeology of Sub-Carpathian and Volhynian Area . Вип. 11 / Ін-т українознав. ім.І.Крип'якевича НАН України; [редкол.: Ярослав Ісаєвич та ін.]. - Львів : [Ін-тукраїнознавстваім. І.Крип'якевичаНАНУкраїни], 2007. – С.250-255. -ISBN978-966-02-4518-1. - РЕЖИМ ДОСТУПУ.

2. КОВАЛЕНКО В. ЧЕРНІГІВСЬКА ДІЛЯНКА «ШЛЯХУ МОНОМАХА» / Володимир Коваленко, Олександр Моця, В’ячеслав Скороход // Сіверян. літопис. – 2013. – №2. – С.9 – 23. – Режим доступу : http://www.siver-litopis.cn.ua/arh/2013/siv_lit_2013_02.pdf.

3. Село над Десною - Шестовиця : зб. статей і матеріалів / редкол.: В.П. Коваленко, А.Л. Курданов; відп. ред. О.Б. Коваленко.- Ніжин : Аспект-Поліграф, 2009.— 344 с.

4.СКОРОХОД В. Садибна забудова північної частини посаду городища Коровель [Шестовицького археологічного комплексу] у Х –на початку ХІ ст. / В’ячеслав Скороход // Сіверян. літопис. – 2010. – №6. – С.11 – 19. - Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/24791/03-Skorokhod.pdf?sequence=1.

5. Станкевич Я. Шестовицкое поселение и могильник по материалам раскопок 1946 года : статьи и доклады / Я. В. Станкевич // Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях института археологии . Вып. 87: славяно-русские древности / АН СССР, Ин-т археологии. - М. : Изд-во АН СССР, 1962. . – С. 6 – 30 : ил. - РЕЖИМ ДОСТУПУ

6. Ярошенко Ю. Шестовиця на дорогах війни / Юрій Ярошенко.— Ніжин : [б.в.], 2005.— 96 с.

7. Село над Десною - Шестовиця : зб. статей і матеріалів / Черніг. державний пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка, Черніг. обл. орг. Нац. Спілки краєзнавців України ; редкол. : В.П. Коваленко, А.Л. Курданов; відп. ред. О.Б. Коваленко.- Ніжин : Аспект-Поліграф, 2009.— 344 с.


Кiлькiсть переглядiв: 1929

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.