Українська родина-народу святиня.
Український День родини відносно молоде свято. Святкування цього дня має щорічний характер і встановлено на 8 липня.
Символічно, що саме в цей день православні християни вшановують святих Петра і Февронії - покровителів сім'ї та шлюбу.
Олишівська селищна бібліотека-філіал з нагоди свята запросила до читальної зали багатодітні олишівські родини на зустріч у колі родини «Українська родина-народу святиня». У кожній з цих родин своя «конституція», свій «парламент», свій «президент». А любов у всіх одна, хоч долі таки різні.
Ці «держави» об’єднує найцінніший скарб – це гарні, талановиті діти, обдаровані члени родини…та цікаві історії з їх життя.
Для них в цей день були всі найкращі слова та пісні. Героїнею першої родинної історії була родина Кравченків. Указом Президента України в 2015 році присвоєно почесне звання “Мати-героїня” 1 ступеня берегині багатодітної сім'ї Наталії Кравченко. Їх родину вітали співробітники батька в особі Василя Григоровича Ярмоленка, депутата районної ради, начальника пожежної частини. Наталія Кравченко, мама чотирьох доньок та одного хлопчика. Вона запалила родинне вогнище, щоб воно зігрівало та об’єднало олишівську родину, аби завжди панували в нашому селищі мир і любов, добро і повага.
Доля другої родини …Мама багатодітної родини Олена Близнюк – розуміє, що дитина є щасливою лише тоді, коли живе в родині, бо сама вона зростала в щасливій родині. Олена Григорівна народила двох діток Світланку та Михайлика. Але в цієї тендітної жіночки, в грудях б’ється таке велике і добре серце, що побачивши Максимка і ще одного Максимка вона вирішила з ними більше не розлучатись. Вона і зараз відстоює своє право любити цих дітей та інших дітей, яким не вистачає цієї любові в будинках –інтернатах, щоб і вони мали спогади про тепло маминих рук, про казочки на ніч, про жарти і сімейні свята.
Тож олишівці оплесками підтримали привітання директора Олишівської ЗОШ Тетяни Шевченко та бажання Олени відкрити будинок сімейного типу . Ось така вона –родина Близнюків.
А це сімейна історія родини Бут…Багато наших олишівських родин так чи інакше обпалило полум’я війни, що вирує на сході України. Торкнулася ця і багатодітної родини Бутів. Оксана та Сергій мали право не ризикувати та відмовитись від участі Сергія в АТО. Тоді в 2014 році 9 річній Даринці, 7 річному Дмитрику та 5 річній Марійці так потрібен був батько… Але є такі слова відомої пісні «душу й тіло ми положим за нашу свободу» які для Сергія стали не просто словами з гімну, це стало станом душі. І сім'я, яка так потребувала кожного дня батьківського надійного плеча заніміла в очікуванні вістей з фронту. Слава Богу, Сергій повернувся з війни живий, бо щира дитяча молитва була почута. Діти перестали плакати, дружина нарешті могла плакати від радощів, що Сергій повернувся. Всі ці довгі місяці тривоги підтримувала багатодітну родину-їх бабуся. Привітали родину представники організацій, де працюють Оксана та Сергій Бут.
Голова родини Ахметових - бабуся Лідія Олексіївна, замінила своїм онукам Яночці, Івану, та Альоні і батька і матір. Важко їй і вдень, і в ночі, бо не покидають її думки, як зробити так , щоб внучата не відчували відсутність батьків, і її любові вистачає…
Для своєї бабусі онук Іван підготував віршоване звернення. А сусідка Олена Брагінець подарувала пісню «Батьківська хата», яка розчулила і дорослих , і дітей.
А ще одна сумна родинна історія примусила присутніх замислитись і не тільки співчувати таким родинам, а допомагати всім разом …
Гіркота долі сім'ї Петренків … Родина є щасливою, коли є мати, є батько. Мама – то ніжність, ласка, тепло, а батько – впевненість, мужність, сміливість. Мати вчить співати, вишивати, а батько – поратися по господарству. Уже так склалося, коли в сім’ї син, то він тягнеться до батька, а дочка до матері. Та до кого б ми не тулилися, нам потрібні обоє. А якщо в сім’ї немає одного з них – ми тоді, як птах без крила, як пісня без слів, як соловей без пісні. Як квіти без сонця.
Так сталося, що сім'я Петренків втратила батька доброго, чуйного сильного. Не одну ніч мама Олена багатодітної родин, яка і сама схожа на дівчисько мучилась від безсоння. Як жити, як вберегти своїх доньок : Альону , Катрусю та Тетянку, як одній виховати своїх пташенят в любові і мирі?
Але Бог дає стільки випробувань, скільки людина може витримати і ця родина витримує поки що…
Найменшенька Катруся зворушливо подякувала мамі за любов і ласку і сама заплакала.
Підтримати родину Петренків прийшли багато небайдужих людей. Це і сусіди, і місцевий підприємець Олена Славова. Селищна бібліотека читаючій родині Петренків подарувала дитячі книги, а всім родинам подарувала букети ромашок, символи родинного свята.
Селищний голова кожній родині за батьківську відданість, зразкове виховання дітей, забезпечення умов для їх всебічного розвитку та з нагоди Дня родини оголосив та вручив подяки.
На розгляд відвідувачів заходу була представлена виставка – роздум «Рід, родина-це і є Україна».
Дорога родино! Усе сказане на зустрічі у колі родини стосується кожного: і сім’ї, і громади, і наших дітей – майбутніх громадян рідної держави. Нехай же це свято об’єднає нас усіх у найважливішій справі – вихованні нового покоління, у сподіванні радісного завтра!
Завідуюча Олишівською селищною бібліотекою
Тетяна Шеремет.
Коментарi