Чернігівська районна ЦБС

Льгівській сільській бібліотеці-філії ЦБС – 65 років

В бібліотеці ювілей

Про бібліотечне краєзнавство можна говорити багато, бо ще за Київської Русі існувало чимало книгозбірень, чиї корені сягають древньої історії світу. Не така глибока історія бібліотеки у селі Льгів, яке виникло на місці поселення, що належало чернігівським князям, ще за тих далеких часів ХІХ століття. Вважається, що у своїй назві воно зберегло пам'ять про Ольгове (або ще – Олегове) поле, назване так на честь чернігівського князя Олега Святославовича.

Перегортала історія свої сторінки. Горталися і сторінки бібліотечного краєзнавства. Архівні матеріали та історичні документи свідчать, що кінець ХІХ століття – це роки росту кількості бібліотек Чернігівської губернії, в тому числі – в повітових, окружних центрах, на території сіл. Статистика свідчить, що на території Чернігівського району на початку ХХ століття вже функціонує розгалужена мережа культурно-просвітницьких закладів: народних будинків (а при них – бібліотеки), публічних бібліотек, хат-читалень. За спогадами льгівських старожилів, у 1929 – 1930 році на залізничній станції поблизу села діяв вагон-клуб та вагон-читальня.

Скрутні часи 30 – 40-х років не обминули і Льгова. Голодомор, інтелектуальне і політичне свавілля, Друга світова війна завдали непоправної шкоди. Але вже на початку 50-х років минулого століття бібліотечна мережа була відновлена. Спеціальним рішенням районної Ради депутатів трудящих «О расширении сети культпросветучреждений в районе в 1952 году» (1 февраля 1952 г., № 68) лише в прилягаючій до Михайло-Коцюбинського зоні було вирішено «…збільшити мережу хат-читалень на 12 одиниць, збільшити мережу колгоспних бібліотечних закладів на 14 одиниць». Відновлювали свою роботу не тільки сільські книгозбірні, а й відкривалися нові. Згідно цього рішення засновано бібліотеку і у Льгові. Першим її бібліотекарем став Колесник Павло Кузьмович, він же – завідуючий клубом. На той час працює бібліотека і при школі.

У 60 – 80-х в Чернігівському районі спостерігається вдосконалення системи методичного керівництва бібліотеками. 1974 року у Льгові зводиться нове приміщення для бібліотеки з фондом 900 примірників. Обов’язки завідуючої бібліотеки бере на себе Ольга Михайлівна Тютюнник, яка і сьогодні опікується просвітницькою справою у громаді.

Кінець 1979 – 1980 рік взагалі стає роком кардинальних змін в бібліотечній галузі. На території району організовується Чернігівська районна централізована бібліотечна система і Льгівська бібліотека входить до неї як філія та переводиться у новозбудоване приміщення. З цього часу бібліотека знаходиться в одному приміщенні з фельдшерсько-акушерським пунктом, клубом та початковою школою. Бібліотечний фонд поступово зростає і до 2000 року сягає майже 7 тис. примірників друкованих видань. На цей час бібліотекою користується понад 400 жителів села. В бібліотеці організовано краєзнавчу кімнату. Працює читацький клуб «Надвечір’я». Для кращого обслуговування жителів села бібліотека використовує нестаціонарні та індивідуальні форми обслуговування. Пріоритет надається людям з особливими потребами: інвалідам, ветеранам війни та праці, одиноким та людям похилого віку, багатодітним сім’ям, все ширшою стає довгострокова бібліотечна акція «Добром зігріте серце».

Життя вносить свої корективи. Сьогодні значно зменшилась кількість населення у Льгові, відповідно, зменшилася і читацька аудиторія бібліотеки, але своїм завданням сільська книгозбірня вбачає збереження, примноження та популяризацію кращих зразків друкованих видань. З цією метою діють акції: «Збережемо бібліотеку для читача», «Подаруй бібліотеці книгу», «Живи, книго!».

Бібліотека активно сприяє багаторічній державній цільовій програмі розвитку села. Організація культурно-просвітницьких заходів, сприяння благоустрою вулиць та громадських місць, допомога односельцям, що потребують особливої уваги та людяності – основні засади діяльності сільської бібліотеки та її керівника – Ольги Михайлівни Тютюнник. Саме бібліотека спільно зі спонсорами та релігійною громадою допомагла спорудженню у селі церкви Казанської Божої Матері на місці зруйнованої, вже багато років опікується благоустроєм та оновленням Братських могил, сільського кладовища, де поряд із земляками поховано Героя Радянського Союзу Ховаджі Мерзоєва,

Бібліотека вшановує своїх земляків, береже документальну і літературну спадщину своїх односельців. Трудові сходинки, визнання і досягнення – результат напруженої праці і таланту, даного Всевишнім хірургу Віктору Петровичу Брею, який зробив, щонайменше, 30 тисяч операцій, десятиліття працював експертом обласної медично-експертної комісії, був основоположником дитячої хірургічної служби. Похований відомий земляк на сільському кладовищі. Пам'ять про «життєлюба із сонячною душею» В.П.Брея бібліотека вшановує презентацією біографічного видання «О том, что в памяти», подарованого бібліотеці сином Віктора Брея – Олександром Вікторовичем, який і сам окрасив свій життєпис славною справою, ставши безпосереднім учасником і спонсором при відновленні сільської церкви.

День за днем розкриває бібліотека перед односельцями події, дати, імена земляків, їхню мудрість, титанічну працелюбність і величезну любов до своєї рідної землі.

Ольга Тютюнник, бібліотекар Льгівської бібліотеки-філії

Чернігівської районної ЦБС